Управління Держпраці у Тернопільській області
 
Головна
Про управління
Керівництво
Контактна інформація
Графік прийому
Новини
Планування роботи
Звіти
Нормативна база
Адміністративні послуги
Запобігання проявам
корупції
Очищення влади
Контрольно-наглядова діяльність
Ринковий нагляд
Доступ до публічної
інформації
Вакансії
Громадська рада
Відеоінформація
Сайт Держпраці
Untitled Document
 
  Оперативна інформація

05.10.2017

Несприятливий вплив полімерних матеріалів

Полімери – це великий клас хімічних сполук, молекули яких складаються з безлічі повторюваних угруповань (мономерні ланки).

Розрізнюють природні полімерні матеріали (біополімери, наприклад тваринні і рослинні білки, вуглеводи, натуральний каучук та ін.) і синтетичні полімери (ті, що утворюються штучно), які отримують із низькомолекулярних речовин (мономерів) за допомогою реакцій полімеризації, або поліконденсації (наприклад, поліетилен, капрон, поліпропілен тощо). Основними полімерними матеріалами є: пластичні маси, синтетичні смоли, гуми, волокна, лаки, фарби, клей.

Залежно від методу утворення полімерні матеріали поділяють на 4 класи:

А. Пластичні маси на основі високомолекулярних сполук, що їх отримують за допомогою ланцюгової полімеризації.

Б. Пластичні маси на основі високомолекулярних сполук, які отримують поліконденсацією і ступеневою полімеризацією.

В. Пластичні маси на основі природних хімічних модифікованих полімерів.

Г. Пластичні маси на основі природних та нафтових асфальтів і смол, які отримують деструкцією різноманітних органічних речовин.

До композиції полімерного матеріалу вводять речовини, що їх зв’язують (пластифікатори, стабілізатори, каталізатори, інгібітори, розчинники, антиоксиданти, антистатики тощо).

У виробництві полімерних матеріалів використовуються найрізноманітніші хімічні речовини, причому поряд з основними компонентами (мономерами) для їх виготовлення застосовують різні добавки (наповнювачі, отверджувачі, каталізатори, пластифікатори, мастила, стабілізатори та інші допоміжні речовини), тому виробництво полімерних та полімеромісних матеріалів повинно здійснюватися відповідно до вимог нормативно-технічної та технологічної документації.

Характер несприятливої дії продуктів синтезу полімерних сполук на організм працюючих визначається в першу чергу токсичністю мономерів. Більшість з них виділяються в процесі поліконденсації, дуже реактивні та біологічно агресивні. Виробничий контакт з цими речовинами може викликати ураження шкіри і слизових оболонок, печінки, органів дихання, центральної нервової системи, індукувати канцерогенез, алергійні захворювання, відображатися на репродуктивній функції організму.

Несприятливий вплив на організм чинять і деякі добавки, які застосовуються у виробництві полімерних сполук. Їх токсичність може бути навіть більш виражена, ніж токсичність основного полімера. Використання при виготовленні пластмас різних наповнювачів, які в основному являють собою порошкоподібні компоненти, нерідко призводить до запилення повітря робочої зони, що може призвести до бронхолегеневої захворюваності працюючих. Джерелом пилоутворення є також стадії сушіння, дроблення, шліфування, просівання деяких полімерів.

При виробництві полімерних сполук, та її переробці, яке супроводжується виділенням у повітря робочої зони різноманітних за характером дії газоподібних речовин і пилу, може залежно від їх концентрації та тривалості впливу призводити до розвитку різних змін в організмі працюючих. Діапазон цих порушень досить широкий - від змін окремих показників гемостазу до розвитку гострих і хронічних інтоксикацій і захворювань. Клінічні прояви останніх залежать від переважання тих чи інших компонентів, що використовуються при виробництві та обробці полімерних сполук.

Оскільки основними компонентами цих сполук є мономери, саме від характеру їх дії на організм і залежить в основному клінічна картина професійної патології у працюючих.

Гігієнічні вимоги до полімерних матеріалів залежать від галузі їх застосування. Найважливіше, щоб полімерні матеріали були нешкідливими в токсикологічному відношенні. Полімерні матеріали не повинні погіршувати органолептичні властивості навколишнього середовища, не повинні спричинювати рефлекторних та резорбтивних загально токсичних реакцій, а також алергенної і мутагенної дії. Вони не повинні чинити пірогенної дії, не стимулювати розвиток мікрофлори на своїй поверхні і в середовищах, які з ними контактують, не утворювати статичні електричні поля, не погіршувати мікроклімат приміщень.

Профілактичні заходи для оздоровлення умов праці повинні бути спрямовані на гігієнічну стандартизацію рецептурних сумішей і сировини з метою обмеження в них вмісту шкідливих чинників, заміну високотоксичних компонентів менш токсичними, удосконалення технологічного устаткування.

Для боротьби з пилом і виключення ручних операцій слід ширше використовувати пневмотранспорт і транспортування сировини за допомогою конвеєра. Сировина повинна постачатись на підприємства у вигляді гранул, брикетів.

Слід максимально обмежувати контакт працюючих, особливо відкритих частин тіла, рук, зі шкідливими речовинами, використовувати захисний одяг та засоби індивідуального захисту.

Важливе значення має теплоізоляція нагрітого устаткування і комунікацій, герметизація обладнання, забезпечення ефективної роботи вентиляційних установок.

Робітники, які влаштовуються на роботу, повинні проходити попередній медичний огляд, а в подальшому періодичні огляди. Перелік протипоказань для прийому на роботу та періодичність медичних оглядів залежать від виду виробництва.

Орест Бідяк,
головний державний інспектор
відділу з питань гігієни праці
Управління Держпраці
у Тернопільській області


[13.12.2017] Головні вимоги, яких повинні дотримуватися роботодавці при вивільненні працівників

[13.12.2017] Слухачам обласного радіо розповіли про безпечну експлуатацію газу в побуті

[13.12.2017] Щоб не повторилися газові трагедії

[12.12.2017] У Тернопільській університетській лікарні відбулося навчання посадових осіб

[11.12.2017] За допомогою онлайн-пошуку можна дізнатися про плани перевірок 22 держорганів

[11.12.2017] Проведено семінар з профілактики професійної захворюваності

Архів новин