Шкідливі і небезпечні чинники і фактори швейного виробництва

Працівники, зайняті у виробництві одягу, схильні до ризику розвитку професійних захворювань опорно-рухового апарату. Також серед хвороб зустрічаються професійна астма, контактні дерматити, подразнення очей і носоглотки, онкологічні захворювання легенів, назофарінгітної ділянки і сечового міхура, а також втрата слуху, викликана шумом.

Виробництво одягу пов’язано з виконанням надзвичайно монотонних, повторюваних на великій швидкості завдань, для виконання яких часто потрібно приймати нестандартні і незручні пози. Тому працівники швейної промисловості схильні до професійних захворювань опорно-рухового апарату – шиї, верхніх кінцівок, спини та ніг. У робітників – швейників нерідко розвивається кілька таких захворювань одночасно, часто з порушеннями в м’яких тканинах, наприклад тендініти (захворювання сухожиль), і в поєднанні з синдромом защемлення нерва, наприклад кистьовий і зап’ястний синдроми.

Прогумовані тканини, які використовують для виробництва одягу, що не мнеться, можуть виділяти формальдегід. Виділення формальдегіду в повітря робочої зони можливе  при розгортанні рулонів тканини та при розкрої, особливо при великому обсязі робіт, а найбільше – під час прасування, тому що нагрівання сприяє вивільненню формальдегіду із залишків гуми. Стан  забруднення повітря , у тому числі  формальдегідом, насамперед залежить від ефективної роботи систем механічної вентиляції. Формальдегід є усіма визнаним різким подразником очей, носоглотки, верхніх і нижніх дихальних шляхів. Він може бути причиною професійної астми внаслідок подразнюючої дії або алергічної реакції. Вплив формальдегіду пов’язують в ряді досліджень з розвитком онкологічних  захворювань легень та верхніх дихальних шляхів.

Робітники, зайняті у виробництві готових текстильних виробів, стикаються з органічними розчинниками. Розчинники типу перхлоретилену, трихлороетилену і 1,1,1 – трихлоретану часто застосовуються в аппретурних цехах для видалення дефектів фарби. Вплив на стан здоров’я таких контактів може виразитися в ураженні центральної та периферійної системи,  шкіри та печінки.  Особливо небезпечним розчинником є диметилформамід, який застосовується для виготовлення водостійкої тканини.

Останні дослідження показали, що робота за швейною машинкою може бути пов’язана з підвищеним впливом електромагнітних полів. Вплив електромагнітних полів на здоров’я ще не дуже добре вивчена галузь і являє собою предмет суперечок. Проте під час контрольного дослідження у США та Фінляндії, було виявлено стійкий взаємозв’язок на всіх трьох вибірках даних між професійним впливом електромагнітних полів і збільшенням випадків хвороби Альцгеймера як серед робітників, що працюють за швейними машинками, так і інших, які піддавалися середньому і сильному впливу електромагнітних полів.

Джерелами шуму у швейних цехах  є виробниче  обладнання (різні модифікації швейних і спеціальних  машин, праско-відпарюваче обладнання тощо), а також  недостатньо  відрегульовані  та облаштовані системи механічної вентиляції. За матеріалами досліджень  на швейних ділянках  шум від роботи обладнання коливається в межах 80-90 дбА, на розкрійних ділянках — 77-78 дбА. Умови праці у  швейному виробництві також нерідко характеризуються  недостатнім загальним та місцевим  освітленням, вимушеною робочою  позою, психоемоціональним напруженням  тощо.  До того ж, переважну більшість працюючих у швейному виробництві  складають жінки,  тому  необхідно  також враховувати вплив виробничих факторів  як на стан здоров’я  в цілому, так і на специфічної  функції  жіночого організму.

Враховуючи вищезазначене, до  заходів з профілактики  професійних захворювань у швейному виробництві відносяться:

• використання новітніх модифікованих ергономічних установок і машин,
• використання паспортизованих і відповідних до технологічних процесів, об’єму та площі приміщень систем вентиляції.
• Використання натуральних тканин, без їх хімічної обробки.
• Особливо слід уникати застосування тканин, що  містить диметилформамід та бензол, через його токсичний вплив на печінку, а також  канцерогенну  дію.

Богдан Марків

лікар з гігієни праці відділу з питань гігієни праці

Управління Держпраці у Тернопільській області