Фахівець Управління Держпраці – про несприятливий вплив виробничого пилу на здоров’я працюючих

Виробничий пил (аерозоль) – це сукупність дрібних твердих частинок, які утворюються в процесі виробництва, перебувають у завислому стані в повітрі робочої зони та здатні несприятливо впливати на організм працюючих.

За походженням пил поділяють на органічний (рослинний, тваринний, полімерний), неорганічний (мінеральний, металевий) і змішаний.

За місцем виникнення пил поділяється на аерозолі дезінтеграції, який утворюються при обробці твердих тіл, і аерозолі конденсації, які утворюються в результаті конденсації парів металів і неметалів (шлаки).

За дисперсністю пил поділяють на видимий (частки більше 10 мкм), мікроскопічний (від 0,25 до 10 мкм) та ультрамікроскопічний (менше 0,25 мкм). Порошинки розміром менше 0,25 мкм практично не осідають і постійно знаходяться в повітрі в броунівському русі. Пил з частинками менше 5 мкм найбільш небезпечний, оскільки може проникати в глибокі відділи легенів аж до альвеол і затримуватися там (альвеол досягає близько 10% пилинок, які вдихаються).

За характером дії пилу на організм, виділяють токсичну (марганцева, свинцева, миш’якова та ін.), дратівливу (вапняна, лужна та ін.), інфекційну (мікроорганізми, спори тощо), алергійну (вовняна, синтетична та ін.), канцерогенну (сажа та ін.) і пневмоконіотичну, що викликає специфічний фіброз легеневої тканини.

Важливе значення мають токсичність та розчинність пилу. Токсичний і добре розчинний пил швидше проникає в організм і викликає гострі отруєння (пил марганцю, свинцю, миш’яку), ніж нерозчинний, який призводить лише до місцевого механічного пошкодження тканини легенів. Навпаки, розчинність нетоксичного пилу сприятлива, так як в розчиненому стані речовина легко виводиться з організму без жодних наслідків.

Вважається, що заряджені частинки в 2–8 разів більш активно затримуються в дихальних шляхах та інтенсивніше фагоцитуються. Крім того, однойменно заряджені частинки довше знаходяться в повітрі робочої зони, ніж різнойменно заряджені, які швидше агломеруються та осідають.

Швидкість осідання пилу залежить також від форми і пористості частинок. Округлі щільні частинки осідають швидше. Щільні, великі частинки з гострими гранями (частіше аерозолі дезінтеграції) більше травмують слизову оболонку дихальних шляхів ніж частинки з гладкою поверхнею. Проте легкі пористі частинки добре адсорбують токсичні пари і гази, а також мікроорганізми та продукти їх життєдіяльності. Такий пил набуває токсичні, алергенні та інфекційні властивості.

Виробничий пил служить причиною розвитку різних захворювань:

– захворювання шкіри і слизових оболонок (гнійничкові захворювання шкіри, дерматити, кон’юнктивіти і ін.);

– неспецифічні захворювання органів дихання (риніти, фарингіти, пилові бронхіти, пневмонії);

– алергійні захворювання (алергійні дерматити, екземи, астматичні бронхіти, бронхіальна астма);

– професійні отруєння (від впливу токсичною пилу);

– онкологічні захворювання (від впливу канцерогенного пилу, наприклад, сажі, азбесту);

– пневмоконіози (від впливу фіброгенного пилу). Пневмоконіози займають перше місце серед профпатології у всьому світі.

До профілактики пилових захворювань належать:

1. Технологічні заходи – спрямовані на попередження утворення пилу на робочих місцях, шляхом вдосконалення технологічних процесів. До них відносять: впровадження безвідходних технологій та технологій замкнутого циклу; механізацію та автоматизацію виробничих процесів; впровадження дистанційного управління трудовим процесом; заміна сухих процесів «мокрими»; заміна порошкових продуктів брикетами, гранулами або пастами.
2. Санітарно-гігієнічні заходи – ґрунтуються на правильній експлуатації устаткування й систематичному контролюванні вмісту пилу в повітрі виробничих приміщень.
3. Засоби індивідуального захисту – протипилові респіратори, захисні окуляри, протипилові костюми тощо.
4. Лікувально-профілактичні заходи. В системі оздоровчих заходів важливий медичний контроль за станом здоров’я працюючих. Відповідно до вимог наказу МОЗ України від 21.05.2007 р. №246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» обов’язкові попередній (під час прийняття на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди проводяться для працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними  умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, та щорічно для осіб віком до 21 року. Основне завдання періодичних оглядів – своєчасне виявлення ранніх стадій захворювання і попередження розвитку захворювань, визначення професійної придатності і проведення ефективних лікувально-профілактичних заходів.

З метою запобігання несприятливого впливу виробничого пилу на здоров’я працюючих наведені вище профілактичні заходи необхідно застосовувати комплексно.

Орест Бідяк,
головний державний інспектор відділу з питань гігієни праці