Фахівці відділу гігієни праці попереджають: професійні захворювання голосового апарату

Голос – звук, який відтворює людина, використовуючи голосові зв’язки. Людина використовує голос для розмови, співу, крику, сміху, плачу. Голосоутворення відбувається шляхом видихання повітря із легень через рот та ніс, при чому голосові зв’язки вібрують і створюють у повітрі звукові хвилі. До голосового апарату людини входять ротова і носова порожнини з додатковими порожнинами, рот, гортань з голосовими зв’язкам, трахея, бронхи, легені, грудна клітка з дихальними м’язами і діафрагмою, м’язи черевної порожнини.

Багато хронічних захворювань органів і систем, що не входять до складу голосового апарату, можуть обумовлювати неповноцінність його функції навіть у разі відсутності будь-яких змін в гортані. Сюди відносяться захворювання легень, серцево-судинної, нервової і ендокринної систем. Так, хронічні захворювання органів грудної і черевної порожнини негативно позначаються на голосі через порушення здатності діафрагми нормально рухатися. При появі навіть невеликих ділянок запалення в легенях зменшується рухливість діафрагми, внаслідок чого змінюється тембр голосу, з’являється його швидка стомлюваність, виникають болі в гортані, навіть при незначному голосовому навантаженні.

Основною причиною розвитку професійного захворювання голосового апарату, які зустрічаються у осіб голосомовних професій (викладацька, вчительська, дикторська, вокальна роботи, розмовні види роботи на телефонній станції та ін.) є його систематичне перенапруження при виконанні професійних функцій або при тривалій, без відпочинку голосової діяльності, що може спричинити професійну непрацездатність.

Крім основного етіологічного моменту – перенапруження голосового апарату в будь-якій формі, у розвитку професійних захворювань голосового апарату має значення і специфіка умов праці (нервово-емоційне напруження, підвищена інтенсивність навколишнього фонового шуму, погана акустика приміщень, перепади температури навколишнього середовища, підвищена сухість і запиленість повітря і т.п.).

Сприяють розвитку професійних захворювань гортані недотримання гігієни голосу (куріння, алкоголь) та запальні захворювання порожнини носа і гортані. Істотну роль відіграє алергізація організму, а також втома і психогенна травма.

Основними скаргами осіб, що використовують у своїй професійній діяльності як знаряддя праці голосовий апарат, є швидка стомлюваність голосу, звучання голосу в неповному діапазоні (голос «сідає»), сухість, першіння в горлі, розлади голосу – аж до повної охриплості (афонії). До професійних захворювань голосового апарату відносяться як органічні (анатомічної зміни), так і функціональні порушення голосу, тобто дистонії (розладу голосоутворення, що протікає у формі ослаблення діяльності голосових складок (незмикання) або в спазматичній формі). Функціональні порушення голосового апарату найбільш часто проявляються у вигляді фонастенії (неврозу голосового апарату).

У цілому виділяють дві групи причин порушень голосу:

– органічні, які ведуть до анатомічної зміни будови периферичного відділу голосового апарату або його центрального відділу;

– функціональні, внаслідок дії яких страждає функція голосового апарату.

При лікуванні функціональних розладів голосу рекомендується дотримуватися голосового режиму і особистої гігієни голосу, який виключає паління тютюну, вживання алкоголю. Необхідна санація вогнищ хронічної інфекції в носоглотці.

Органічні захворювання голосового апарату потребують призначення терапії, яка проводиться в загальній отоларингології (інстиляції масел в гортань, прийом антигістамінних препаратів, інгаляції лікарських засобів, фізіотерапевтичних процедур).

Основними профілактичними заходами попередження патології голосy є загартовування організму, оволодіння навичками найбільш раціонального діафрагмального дихання і м’якої голосоподачі. Для охорони голосу особам голосомовних професій необхідно пам’ятати, що куріння, алкоголь, зловживання гострою, гарячою і сильно охолодженою їжею неприпустимі, тому що при цьому подразнюються слизові оболонки глотки і гортані. Слід остерігатися, також, простудних захворювань. Для здорової, фізіологічної роботи голосy необхідний спокійний психологічний клімат, що виключає нервово-психічні травми і зриви. Не випадково при нервових розладах першим страждає голосова функція. Такт і культура в спілкуванні – це головна умова збереження здоров’я. Слід уникати перевтоми голосy.

Якщо трапилося несподівано велике навантаження, то необхідно дати голосовому апарату відпочити. Слід уникати тривалого співу без перерви (не більше 45-60 хв. для професіоналів). При надмірному навантаженні слабшають гортанні м’язи, голос втрачає свіжість, звучність, стає важким, не піддається контролю, виділяється багато слизу, трапляються крововиливи. Найкращі ліки – мовчання i відпочинок. Для педагогів, лекторів, екскурсоводів та інших голосових професій фізіологічні норми дозволяють використовувати голос без шкоди для його якості не більше чотирьох академічних годин на день з перервою між ними в 15 хвилин.

Необхідною умовою профілактики є проведення попередніх і періодичних медичних оглядів у відповідності до вимог наказу МОЗ України від 21.05.2007р. №246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», зокрема за таким шкідливим фактором виробничого середовища, як перенапруга голосового апарату з періодичністю огляду оториноларингологом 1 раз на 2 роки.

Орест Бідяк,
головний державний інспектор відділу з питань гігієни праці
Управління Держпраці у Тернопільській області