Гігієна праці робітників будівельних професій

Трудова діяльність будівельників зумовлена специфікою будівельного виробництва. Вона характеризується тим, що будівництво проводять на відкритому повітрі, постійних робочих місць немає, робота вимагає постійного руху.

Для виконання земляних робіт, особливо копання траншей і котлованів, використовують землекопальні та землекопально-траншейні механізми, зокрема, екскаватори, бульдозери та інші машини, тому важливим аспектом є гігієна праці водіїв, які обслуговують ці агрегати.

Основними несприятливими чинниками, що діють на організм робітників у кабінах будівельних машин, є шум, вібрація, запиленість і загазованість повітряного середовища. Шум землекопальних машин за своїм характером широкосмуговий із переважанням звукової енергії в ділянці низьких і середніх частот. Температура повітря в кабінах машин може становити 45 °С, а температура огорож – навіть 50°С. Серед забруднювачів повітряного середовища у кабінах переважають продукти згоряння палива, зокрема, вуглецю оксид, азоту оксиди, вуглеводні.

Оскільки для спорудження підземної частини будинків потрібно проводити також бурові, вибухові, кесонні і транспортні роботи, виникають додаткові несприятливі чинники, що діють на організм людини, а саме, нервово-емоційне напруження, значні м’язові зусилля, вимушена робоча поза, а також додаткове забруднення повітряного середовища продуктами, які утворюються внаслідок розпаду вибухових речовин, а під час кесонних робіт –пилом і комплексом шкідливих речовин, що надходять разом зі стисненим повітрям.

Виконання монтажних робіт пов’язане з вимушеним положенням тіла робітника і дією на нього значних статичних і динамічних навантажень. Люди працюють на відкритому повітрі, й тому всі фізичні чинники навколишнього середовища залежать від клімату і погоди.

Робота каменярів, які виконують найважчий процес у будівництві, пов’язана з вимушеною позою в положенні зігнувшись з нахиленим уперед тулубом, великим навантаженням на опорно-руховий апарат і кисті, контактом шкірних покривів зі шкідливими речовинами, що є в будівельних розчинах.

Особливою є робота з ручними віброущільнювачами бетону, при цьому працюючі підпадають під вплив локальної вібрації, шуму та змішаного пилу. Ця робота також потребує певного фізичного навантаження.

Значного фізичного напруження потребує праця теслярів. Вона супроводжується забрудненням робочої зони пилом деревини, а також речовинами, які входять до складу антисептичних покриттів і розчинників, зокрема, кремнійфтористим натрієм, ацетоном, толуолом тощо.

Роботи, пов’язані із внутрішнім оформленням будинку, включають обладнання водогону, каналізації, оздоблення стін, укладання підлоги, встановлення рам, а також фарбування.

Із цього циклу робіт найбільшої дії несприятливих чинників зазнають штукатури. Це вимушене положення тіла, вплив цементного, гіпсового та інших видів пилу, бризок штукатурного розчину, який містить сполуки хлору.

Маляри зазнають дії лакофарбових матеріалів, до складу яких входять речовини, що утворюють плівки, пігменти, розчинники тощо.

Несприятливі чинники навколишнього середовища можуть призвести до низки захворювань у будівельників. Найвищий рівень захворюваності з тимчасовою втратою працездатності спостерігається серед бетонярів і каменярів. У них виявляють простудні захворювання, захворювання органів дихання, опорно-рухового апарату, шкіри та органів травної системи.

Професійними захворюваннями будівельників вважають вібраційну хворобу, пневмоконіози, хвороби опорно-рухового апарату, ураження органа слуху, захворювання шкіри та отруєння.

Основні профілактичні заходи, спрямовані на оздоровлення праці будівельників, повинні охоплювати:

комплексну механізацію праці;

санітарно-побутове забезпечення;

індивідуальні засоби захисту (респіратори, захисні мазі, беруші);

медико-профілактичні заходи (організація попередніх і періодичних медичних оглядів осіб, які зазнають дії несприятливих умов праці);

пільги і компенсації за роботу в шкідливих умовах за результатами атестації робочих місць, якій підлягає більшість робітників будівельних професій.

Богдан Марків

лікар з гігієни праці

відділу з питань гігієни праці

Управління Держпраці у Тернопільській області