Інформація щодо порядку продовження дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки

Стаття 21 Закону України “Про охорону праці” регламентує обов’язок роботодавця одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі – дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.

Згідно зі статтею 1 Закону роботодавець – власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.

Статтею 2 Закону визначено, що дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

Статтею 21 Закону визначено, що строк дії дозволу становить:

на виконання робіт або на експлуатацію машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки – пʼять років (з подальшим його продовженням);

на застосування машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки – безстроково.

Процедуру видачі або відмови у видачі, переоформленні, видачі дублікатів, анулювання дозволів визначає Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 (далі – Порядок № 1107).

Пунктом 15 Порядку № 1107 визначено, що строк дії дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки або на експлуатацію машин, механізмів та устатковання підвищеної небезпеки становить п’ять років.

Строк дії дозволу продовжується органом, що його видав.

У разі коли під час строку дії дозволу роботодавцем не порушено його умов, строк дії такого дозволу продовжується на наступні п’ять років на підставі заяви роботодавця, поданої за формою згідно з додатком 5 та оригіналу дозволу.

Якщо під час строку дії дозволу роботодавцем порушено його умови, зокрема не дотримано вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пункті 1 додатка 2, чи допущено виникнення аварій та/або нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, із смертельними або тяжкими наслідками, строк дії дозволу продовжується на підставі зазначеної заяви, оригіналу дозволу і нового позитивного висновку експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання зазначених у дозволі робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.

Отже, для визначення суб’єкта, який продовжує строк дії дозволу, необхідно керуватись вимогами пункту 15 Порядку № 1107.

Якщо дозвіл виданий на підставі Порядку № 1107 Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України, слід враховувати, що постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 „Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з питань праці та Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки.

Пунктом 5 зазначеної постанови Уряду встановлено, що центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.

Враховуючи наведене, у разі коли під час строку дії дозволу роботодавцем не порушено його умов, строк дії дозволів, виданих Держгірпромнаглядом на підставі Порядку № 1107, може бути продовжений в установленому законодавством порядку.

Юридичною особою, відповідно до частини першої статті 80 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), є організація, що створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридична особа, згідно зі статтею 89 ЦК України, підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

До єдиного державного реєстру, відповідно до частини четвертої цієї ж статті, вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, про її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії і представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Статтею 55 Господарського кодексу України (далі — ГК України) встановлено поняття суб’єктів господарювання. До переліку суб’єктів господарювання, згідно з цією статтею, віднесено, зокрема, господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, що здійснюють господарську діяльність і зареєстровані у встановленому законом порядку. Також, відповідно до цієї ж статті, ці суб’єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи.

Статтею 64 ГК України встановлено, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює кількість працівників і штатний розпис.

Цією ж статтею визначено організаційну структуру підприємства, відповідно до якої підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).

Функції, права та обов’язки структурних підрозділів підприємства (організації, установи) визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства (організації, установи) або іншими установчими документами.

Отже, структурним підрозділом юридичної особи є така її ланка, яка має чітко визначені функції у господарській діяльності, відмінні від функцій інших ланок, і в силу цього входить у ціле як організаційно відособлена від інших підрозділів частина юридичної особи.

Враховуючи вищевикладене дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки видаються, зокрема, юридичній особі, а не її структурному підрозділу.

ПОРЯДОК видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки