РЕАЛЬНІ ІСТОРІЇ: як завдяки інспектору одинока матір отримала додаткову соціальну відпустку

Ірина (ім’я змінено) сама виховує 7-річну доньку.  Нещодавно жінка змінила місце роботи, працевлаштувавшись головним бухгалтером на іншому підприємстві. Нове робоче місце, умови праці їй подобалися, а особливо перейняло до глибини душі – дружній колектив.

Усе б нічого, але, відпрацювавши два тижні, жінка написала заяву на надання їй додаткової соціальної відпустки тривалістю 10 календарних днів. так склалися обставини, що у ці дні їй терміново було потрібно було побути біля доньки.

Проте керівник підприємства не погодив жінці заяви, мотивувавши тим, що вона не відпрацювала ще шести місяців.

Ірина, не розгубилася і звернулася за консультативною допомогою до Управління Держпраці. Інспектор праці роз’яснив роботодавцю, що відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» Ірина має право на додаткову соціальну відпустку. І, що це право у неї виникає раз на рік та не залежить від відпрацьованого часу.

У результаті проведеної превентивної роботи інспектора праці з роботодавцем, Ірина все ж таки отримала можливість під час шкільних канікул побути поруч із донькою, а не залишати її без догляду саму вдома упродовж цих десяти днів.