Шкідливий вплив хімічних речовин на стан здоров’я працюючих у текстильній промисловості

Текстильна промисловість − провідна галузь легкої промисловості, яка займається переробкою натуральних, штучних і синтетичних волокон в пряжу, нитки і тканини.

Працівники текстильної промисловості в залежності від технологічного процесу піддаються впливу багатьох шкідливих виробничих факторів, в тому числі хімічних. До них належать пил, склад якого залежить від виду перероблюваної сировини, луги, кислоти, сполуки хлору, барвники, формальдегід, сірчистий вуглець, сірководень, оксиди азоту та ін. Шкідливі хімічні речовини потрапляють в організм працюючих як з повітря робочої зони (дихальна система), так і при безпосередньому контакті з ними (шкіра та слизові). Проте основним шляхом надходження хімічних речовин є дихальні шляхи. За умови неодноразових впливів хімічні речовини викликають гострі чи хронічні отруєння організму.   За фізіологічним впливом на організм людини всі шкідливі речовини поділяються на такі групи: подразнюючі, що вражають шляхи дихання, очі, шкіру, слизові оболонки (аміак, кислоти, сірчисті сполуки тощо); задушливі, які викликають токсичний набряк легень (сірководень, вуглекислий газ, метан, інертні гази, азот тощо); наркотичні, що спричиняють наркотичний вплив і впливають на центральну нервову систему (ацетон, бензин, леткі вуглеводні сполуки тощо); соматичні (миш’як, ртуть, свинець тощо); канцерогенні речовини, що впливають, як правило, на виникнення злоякісних новоутворень (циклічні аміни, азбест, нікель, хром тощо).

Ступінь токсичності хімічних речовин та характер викликаних ними патологічних відхилень залежать від низки факторів: хімічної структури речовини (чим вища дисперсність, тим глибше і швидше вони проникають у дихальні шляхи); розчинності в організмі працівника (чим вища розчинність, тим більша токсичність хімічної речовини); концентрації у повітрі (чим вища концентрація хімічних речовин, тим швидше настає отруєння); тривалості дії хімічних речовин.

Забруднення повітря виробничих цехів шкідливими речовинами може відбуватися при використанні ручної праці, при розливі хімічних речовин, загрузці їх в апарати, порушенні герметизації обладнання, відсутності належної вентиляції. Особливо шкідливими технологіями в текстильному виробництві є вибілювання, фарбування, друкування, а також спеціальне оброблення текстильних матеріалів формальдегідмісткими обробними препаратами. У галузі досить широко використовують хімічні речовини як барвники, вибілювачі, замаслювачі, емульгатори, відновлювачі, апрети, просочувачі для тканин. При фарбуванні, вибілюванні, мерсеризації (обробка тканини розчином натрія гідроксиду (NаОН) при 16 – 20°С, з подальшим промиванням гарячою й холодною водою для підвищення міцності тканини, шовковистості та блиску), апретуванні (просочення тканин спеціальними розчинами для забезпечення їх формостійкості, пружності, еластичності, жорсткості, підвищення стійкості до зношування) у повітря робочої зони можуть потрапляти луг, оцтова кислота, хлор, формальдегід, оксиди азоту та інші. До особливо шкідливих речовин відносяться оксиди хрому, нікелю, заліза, фенолу, сірчаного ангідриду. У гальванічному цеху виробництва хімічних ниток і волокон, де здійснюється реновація ниткопровідників, притаманні значна загазованість, токсичні випарування, що містять хром, кислоти.           Працівники текстильного виробництва на робочому місці зазнають впливу 33 канцерогенних факторів. Домінуючими із них є: поліциклічні ароматичні вуглеводні (19,6 % працівників), формальдегід (18,1 %), тетрахлоретилен (11,3 %), трихлоретилен (7,4 %), сполуки хрому (VI) (9,8 %), природний газ радон – 222  (15,2 %).

Для захисту працівників текстильної промисловості від несприятливого впливу хімічних речовин потрібно впроваджувати: нові технологічні процеси, які виключають або обмежують використання шкідливих хімічних речовин; комплексну механізацію та автоматизацію процесів, що супроводжуються шкідливими викидами; дистанційне управління технологічними процесами; влаштування місцевої вентиляції для відсмоктування шкідливих речовин безпосередньо від місця їх утворення; використання індивідуальних засобів захисту; контроль за станом повітряного середовища на робочих місцях; токсикологічну експертизу і гігієнічну стандартизацію всіх хімічних речовин.

Необхідною умовою попередження виникнення професійних захворювань, зумовлених впливом шкідливих факторів виробничого сердовища є проведення попередніх і періодичних медичних оглядів у відповідності до вимог наказу МОЗ України від 21.05.2007р. №246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій.

Орест Бідяк,
головний державний інспектор відділу з питань гігієни праці
Управління Держпраці у Тернопільській області