Туберкульоз у медичних працівників: фактори ризику та профілактика

24 березня – Всесвітній день боротьби з туберкульозом. У протитуберкульозних закладах Тернопільщини за період 2006-2018 року зареєстровано 16 випадків професійного туберкульозу.

За останні роки в Україні значно погіршилась епідеміологічна ситуація з туберкульозу. За класифікацією ВООЗ, Україна належить до країн третьої категорії у світі, де показники на захворюваність туберкульозом залишаються високими. А за рівнем захворюваності, наша країна посідає сьоме місце в Європі. Адже туберкульоз відноситься до інфекційних, соціально небезпечних захворювань. Він передається переважно повітряно-крапельним шляхом від хворої до здорової людини. Мікобактерія туберкульозу (паличка Коха) надзвичайно стійка до навколишнього середовища. Потрапляючи в організм людини, де імунна система міцна, вона може знаходитись в сплячому стані. Лише в 10% осіб, які були інфіковані мікобактеріями, розвивається туберкульоз. Захворюванню сприяють перевтома організму людини, надмірна праця, постійні стресові ситуації, погане харчування, зловживання алкоголем, тютюном, жахливі умови проживання, бродячий спосіб життя тощо.

На цьому фоні сильно виріс ризик інфікування медичних працівників туберкульозом, які виконують свої професійні обов’язки. Захворювання становить загрозу як для персоналу спеціалізованих протитуберкульозних закладів, так і для медичних працівників загально-лікарняної мережі закладів охорони здоров’я. Вони в десятки разів більше наражаються захворіти на туберкульоз, ніж населення взагалі. Цьому передують такі чинники як: невчасне розпізнання та діагностика хворих на активну форму туберкульозу, недбале відношення або відсутність респіраторного захисту медичних працівників, несвоєчасна ізоляція інфікованих туберкульозом, недостатня або відсутня ізоляція в приміщенні, де перебувають хворі, порушення санітарно-гігієнічних норм при проведенні медичних маніпуляцій, пізнє виявлення у хворого стійкості до медикаментів — це все підвищує ризик до внутрішньо-лікарняної передачі туберкульозу.

До групи самого високого ризику відносяться медичні працівники, які працюють у протитуберкульозних закладах. Перше місце по захворюванню серед них становлять працівники бактеріологічних та клінічних лабораторій. Лаборанти працюють в умовах контакту не тільки з хворими на туберкульоз, але й з живою патогенною культурою, змішаною патогенною неспецифічною флорою.

Друге місце по захворюванню на туберкульоз посідають медичні працівники стаціонарних відділень протитуберкульозних закладів. В зв’язку з тим, що на стаціонарне лікування поступають хворі переважно з активною формою туберкульозу, медичний персонал інфікується патогенною культурою мікобактерій туберкульозу. Специфіка роботи фтизіатрів, хірургів, які певний час проводять біля хворого, створює загрозу заразитися туберкульозом. Персонал хірургічних відділень, анестезіолог, медсестра під час проведення операцій та надання наркозу, отримують в два рази більшу шкідливість для здоров’я. Перш за все, це вплив інгаляційних анестетиків, які видихають хворі, а також газів та мікобактерій  туберкульозу. Крім того, лікар-хірург під час операції має безпосередній контакт з інфікованими патологічними тканинами. Таким чином, медичні працівники стаціонарних відділень протитуберкульозних закладів мають великий ризик захворіти на туберкульоз.

Третє місце по захворюванню становить медперсонал поліклініки  закладу.

Найбільший ризик заразитися мають середні медичні працівники: вони найчастіше контактують із хворими, які мають різні бацилярні форми туберкульозу. Далі слідує молодший медперсонал, а потім — лікарі.

Найчастіше хворіють на туберкульоз жінки до 30 років, а після 60 років захворювання майже не спостерігається.

В протитуберкульозних закладах Тернопільщини за період 2006-2018 року зареєстровано 16 випадків професійного туберкульозу.

З метою профілактики професійного захворювання на туберкульоз медичні працівники повинні проходити інструктаж щодо попередження зараження у встановленому порядку. Правильне дотримання інструкцій дає змогу звести до мінімуму інфікування туберкульозом. Медичні працівники, які контактують з хворими обов’язково повинні носити марлеві пов’язки та змінювати їх через кожні чотири години. Щоб унеможливити забруднення рук при збиранні харкотиння, його транспортуванні, взятті мазків, потрібно обов’язково правильно одягати та знімати гумові рукавички. При контактуванні з хворим на туберкульоз ще до встановлення його діагнозу, медичний працівник також має змогу заразитися. Хвороба може розвинутися навіть, якщо у вас є щеплення. Потрібно спостерігати за станом свого здоров’я, не відноситись до нього недбало. Вчасно робити рентгенологічне обстеження та вживати всі заходи інфекційного контролю.

Слід пам’ятати, що здоровий спосіб життя, правильне раціональне харчування та фізичні вправи покращують вашу імунну систему і запобігають розвитку туберкульозу. Адже кожного року в 400-500 медичних працівників України діагностують захворювання на туберкульоз. Бережіть себе та своїх близьких від цієї страшної недуги.