У парламенті пропонують посилити роль місцевого самоврядування у протидії торгівлі людьми

Подав документ на розгляд парламенту  Володимир Гройсман ще у 2017 році. У законопроекті, зокрема, пропонується привести у відповідність до Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми ООН визначення «торгівля людьми», удосконалити процедуру встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та розширити мережі закладів, які надаватимуть допомогу особам, які постраждали від цього явища.

Також документ передбачає посилення ролі органів місцевого самоврядування в механізмі протидії торгівлі людьми. Як зазначають експерти Національного індексу прав людини, він має включити до переліку суб’єктів, що здійснюють заходи в сфері протидії торгівлі людьми, органи місцевого самоврядування.

«З децентралізацією та реформою органів місцевого самоврядування, зокрема з передачею їм частини функцій органів місцевої влади в сфері протидії торгівлі людьми, можна сподіватися на підвищення ефективності діяльності в цій сфері», – зазначили вони.

Проблема торгівлі людьми в Україні є дуже серйозною. Експерти стверджують, що статистика, зібрана державними органами та міжнародними організаціями, значно відрізняється, проте все одно свідчить про тенденцію постійного зростання кількості осіб, які постраждали від торгівлі людьми.

Так, лише у 2016 році правоохоронці виявили 86 осіб, які постраждали від торгівлі людьми, у 2017 році таких людей було вже 367, а у 2018 – 223. Також щороку збільшується кількість осіб, які отримали статус постраждалих від сучасного рабства: у 2016 – 110, 2017 – 198, 2018 – 221. Жінки, як зауважують експерти, складають переважну частину постраждалих, але статистика показує, що в останні роки спостерігається чітка тенденція збільшення частки постраждалих від торгівлі людьми чоловіків. При цьому цей показник різниться в залежності від виду експлуатації.

«Якщо більшість чоловіків зазнає трудової експлуатації, то сексуальній експлуатації та змішаним формам експлуатації піддаються переважно жінки. Наприклад, в 2015, 2016 і 2017 роках 100% постраждалих від сексуальної експлуатації становили жінки, в 2018 році цей показник склав 98%» , – додають вони, посилаючись на дані Міністерства соціальної політики.

Водночас правозахисники розповідають, що наразі українські закони не дозволяють не тільки ефективно карати винних у торгівлі людьми, але й довести сам факт такої експлуатації жертвами. Серед основних недоліків вони виділяють такі:

• неможливість жертвами експлуатації самостійно отримати необхідні документи, що підтверджують факт злочину;
• порушення конфіденційності під час розгляду таких справ органами місцевої влади;
• зростання кількості відмов у наданні статусу;
• відсутність врахування особливих потреб, які можуть мати постраждалі особи залежно від статі, віку, інвалідності та виду експлуатації.

Центр інформації про права людини