Умови праці зварників. Вплив шкідливих виробничих факторів 

10 травня 2018

Зварювальне виробництво включає велику групу технологічних процесів з’єднання, роз’єднання (різання), наплавлення, пайки, напилення, спікання, локальної обробки матеріалів. Ці процеси виконуються із застосуванням на місці обробки термічної, термомеханічної або електричної енергії. Санітарно-гігієнічні умови праці при зварюванні визначаються, головним чином, особливістю технологічних процесів, що виконуються з використанням різних джерел енергії.

Найбільш поширеними технологічними процесами є:

  1. Термічний клас   зварювальних  процесів.   Електродугове   зварювання і електронно-променеве зварювання.
  2. Термомеханічний клас   зварювальних   процесів.   З’єднання   металів   за допомогою  високотемпературного  нагріву  і  пластичної деформації металу Такий вид зварювання був першим, який створила людина. Це було ковальське або горнове зварювання. Електрична контактна зварка. її різновидом є точкове зварювання.
  3. Механічний клас   зварювальний   процесів.   Зварювальні   процеси,   що відносяться до цього класу, виконують без попереднього підігрівання деталей, що   з’єднуються.   Найбільш   поширеним   видом   цього   класу   є   холодне зварювання.

Усі наведені способи зварювання різко відрізняються за своїми санітарно-гігієнічними характеристиками. Найбільш несприятливі санітарно-гігієнічні умови характерні для термічного класу технологічних процесів, які виконуються на повітрі безпосередньо в зоні дихання робітника, тобто насамперед для ручного електродугового зварювання. Основними шкідливими факторами процесу електродугового зварювання є: зварювальний аерозоль, що містить пил, пари і гази, наприклад, фтористі сполуки, оксид вуглецю, оксиди азоту, озон; ультрафіолетове випромінювання; бризки розплавленого металу. Склад пилу і газів, що утворюються при зварюванні, залежить головним чином від складу електродних покриттів. Основу пилу становлять оксиди заліза, а домішками є сполуки марганцю, хрому, нікелю, ванадію, молібдену та інших металів, що входять у зварювальний дріт, покриття або в розплавлений метал. Найбільш шкідливий вплив надають оксиди марганцю і фтористі з’єднання. Вміст їх у порівнянні з оксидами заліза зазвичай невеликий, однак внаслідок своєї токсичності, вони мають вирішальне значення при виборі типу електродів і покриттів. При всіх видах зварювання утворюються озон і оксиди азоту (головним чином, оксид азоту, а в окремих випадках і діоксид азоту). Озон, оксид азоту та оксид вуглецю мають високу токсичність. Пил, що утворюється при зварюванні, є високодисперсним, кількість частинок діаметром менш 1 мкм, що вражають бронхо-легеневу систему, становить 98 – 99 %. Тривалий вплив зварювального аерозолю може стати причиною такого захворювання, як пневмоконіоз електрозварників.

Електрична дуга відноситься до високотемпературних джерел енергії з температурою близько 6 тисяч градусів Цельсія, тому вона є джерелом променистої енергії широкого діапазону (інфрачервоного, видимого, ультрафіолетового). Велика яскравість зварювальної дуги (до 15000 стильб) може викликати ефект засліплення і пошкодження сітківки ока; інтенсивне ультрафіолетове випромінювання призводить до гострого професійного ураження очей – фото – або електроофтальмії, а також може викликати ультрафіолетові опіки незахищеної шкіри. Тривалий вплив променистої енергії зварювальних дуг при недостатньому захисту очей може призвести до розвитку хронічного захворювання органу зору – катаракти.

Радикальним способом оптимізації умов праці зварників є впровадження автоматизації зварювальних операцій і застосування робототехніки. Створення і підтримання нормальних санітарно-гігієнічних умов праці в зварювальному виробництві досягається застосуванням системи профілактичних заходів. Видалення зварювального пилу і газів з робочого приміщення виконують насамперед за допомогою місцевої вентиляції для стаціонарних і нестаціонарних зварювальних постів. У зв’язку з тим, що ефективність дії місцевої вентиляції менше 100 %, складально-зварювальні цехи необхідно обладнувати також загально обмінною припливно-витяжною вентиляцією. Механічна витяжна вентиляція з верхньої зони забезпечується осьовими витяжними вентиляторами. Для компенсації повітря, що видаляється витяжною вентиляцією, повинен бути забезпечений його організований приплив.

Боротьба з шумом ведеться як при створенні обладнання, так і при його розміщенні у виробничих приміщеннях. Там, де неможливо знизити рівень звукової потужності, наприклад при плазмових процесах, застосовують індивідуальні засоби захисту — протишумові навушники або вкладиші. Необхідно домагатися повної автоматизації таких процесів з виведенням операторів із зони дії шуму.

Індивідуальні засоби застосовуються також для захисту органів дихання. При невеликій концентрації газів у повітрі можна користуватися респіраторами. При високих концентраціях шкідливих речовин (при зварюванні у колодязях, цистернах, відсіках судин та інших замкнутих об’ємах) необхідно застосовувати

шлангові протигази з примусовою подачею повітря. До індивідуальних засобів захисту відносяться спецодяг і спецвзуття зварників.

В останні роки розроблені і отримали високу гігієнічну оцінку способи подачі припливного повітря в зону дихання зварника – безпосередньо під щиток. Для захисту оточуючих від променистої енергії зварювальних дуг обладнуються постійні зварювальні пости – кабіни або встановлюються ширми. Для захисту очей та обличчя зварника використовують спеціальні щитки і маски із захисними світлофільтрами від осліплюючої видимої частини спектру випромінювання, ультрафіолетових і інфрачервоних променів.

Важливе місце у забезпеченні здоров’я робітників у зварювальному виробництві посідають також медико-профілактичні заходи. До них відносяться обов’язкові попередні і періодичні медичні огляди.

Доцільне періодичне перебування зварників у санаторіях-профілакторіях з проходженням курсів спеціальних фізіотерапевтичних процедур.

 Богдан Марків

лікар з гігієни праці відділу з питань гігієни праці

Управління Держпраці у Тернопільській області

Змінити мову