Вплив несприятливих умов виробничого мікроклімату на організм людини. Низькі температури

В умовах тривалого перебування при низькій температурі повітря може статися загальне охолодження організму – стан, який виникає при зниженні температури тіла нижче 35°C.

Низькі температури повітря зазвичай у приміщеннях, де це зумовлено технологічним процесом (холодильні камери, текстильне виробництво тощо), при відсутності опалення у приміщеннях та роботах на відкритих майданчиках в холодну пору року у будівельників, робітників гірничодобувної, лісової промисловості, сплавників лісу, працівників сільського господарства, дорожніх робітників тощо.

Згідно з статистичними даними на підприємствах Тернопільської області в несприятливих умов виробничого мікроклімату працює близько 10 тисяч працівників, у тому числі до 5 тисяч жінок.

Холод як шкідливий фактор виробничого середовища несприятливо впливає на організм і виробничу діяльність людини. Швидкість і глибина охолодження залежать окрім інтенсивності та тривалості дії холодового фактора від стану організму та умов, в яких він перебуває. Стійкість організму до охолодження знижується при фізичній втомі людини; переохолодження скоріше настає в умовах високої вологості повітря або сильного вітру.

Охолодження є наслідком порушення теплового балансу і розвивається у тих випадках, коли в організмі тепловіддача перевищує теплопродукцію. У процесі розвитку охолодження розрізняють фази компенсації і декомпенсації терморегуляції. У фазі компенсації терморегуляції терморегуляторні реакції організму мають рефлекторний, пристосувальний характер і спрямовані на запобігати зниженню температури тіла шляхом, з одного боку, зменшення тепловіддачі, а з другого – збільшенням теплопродукції. Зменшення тепловіддачі досягається припиненням виділення поту, звуженням кровоносних судин шкіри і м’язів, зменшенням кровотоку в них. Теплопродукція посилюється коштом підвищення обміну речовин. У фазі декомпенсації терморегуляції рівновага між теплопродукцією і тепловіддачею порушується, переважає тепловіддача, і тому розвивається стан патологічної гіпотермії. При цьому відбувається гіпоксія як результат розладу дихання і кровообігу. Цей стан посилюється порушенням мікроциркуляції внаслідок зниження тонусу судин, уповільнення кровообігу і погіршання реологічних властивостей крові.

Охолодження може викликати замерзання, під яким розуміють патологічну гіпотермію, що супроводжується тяжкими розладами функцій організму аж до його загибелі.

Розрізняють наступні ступені загального охолодження

Легкий ступінь загального охолодження. Температура тіла 35°C. Шкірні покриви бліді або помірно синюшні, «гусяча шкіра», лихоманка, рухи тіла мляві, мова сповільнена. Частота пульсу сповільнюється до 60-66 ударів за хвилину.
Середній ступінь загального охолодження. Температура тіла 32-29°C. Шкірні покриви бліді, холодні на дотик, іноді з мармуровим забарвленням, різка сонливість, пригнічення свідомості, безглуздий погляд, рухи різко ускладнені. Частота пульсу до 52-32 в 1 хвилину, слабкого наповнення. Дихання рідке 8-12 в 1 хв.
Важка ступінь загального охолодження (відмороження). Температура тіла нижче 30°C. Свідомість відсутня, судоми, різке підвищення м’язового тонусу. Шкірні покриви бліді, синюшні, холодні на дотик. Різка брадикардія – пульс до 32 ударів за хвилину, слабкого наповнення. Зниження артеріального тиску, дихання рідке, поверхневе, переривчасте.

До основних принципів надання медичної допомоги при загальному охолодженні належать:

припинити охолодження і швидко зігріти;
відновити дихання і кровообіг;
профілактика та лікування загальних і місцевих ускладнень.

При наданні домедичної допомоги при розрізняють чотири ступені відмороження:

I ступінь – шкіра постраждалого блідого кольору, незначно набрякла, чутливість знижена або повністю відсутня;

II ступінь – у ділянці відмороження утворюються пухирі, наповнені прозорою або білою рідиною; характерні підвищення температури тіла, охолодження;

III ступінь – змертвіння шкіри: з’являються пухирі, наповнені рідиною темно-червоного або темно-бурого кольору; навколо                                                                                                                                         змертвілої ділянки розвивається запальний вал (демаркаційна лінія); характерний розвиток інтоксикації – охолодження, потовиділення, значне погіршення самопочуття, апатія;

IV ступінь – поява пухирів, наповнених чорною рідиною. У постраждалого присутні ознаки шоку.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з переохолодженням/відмороженням не медичними працівниками:

переконатися у відсутності небезпеки;
провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;
викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;
при можливості усунути дію холоду: перемістити постраждалого в тепле приміщення, зняти мокрий одяг. Взуття та одяг знімати обережно, без зусиль, щоб не ушкодити вражені ділянки тіла (краще розрізати взуття та одяг);
якщо постраждалий у свідомості, зігріти його: проводити загальне зігрівання постраждалого, з цією метою слід давати постраждалому безалкогольні гарячі напої. Не рекомендується інтенсивне розтирання і масаж відмороженої частини тіла;
накласти на ушкоджену ділянку чисту пов’язку;
забезпечити нерухомість переохолоджених пальців, кистей і стоп. При необхідності виконати іммобілізацію за допомогою імпровізованих або стандартних шин;
якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести у стабільне положення;
накрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;
забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

Основними заходами запобігання несприятливим діям охолодження на організм людини є:

дотримання допустимих параметрів мікроклімату у виробничих приміщеннях;
профілактика вихолоджування виробничих приміщень шляхом теплоізоляції підлоги, стіп, вікон та ін.;
обладнання місцевого опалення на фіксованих робочих місцях;
обладнання приміщень для обігрівання у великих цехах без фіксованих робочих місць (холодильники, збагачувальні фабрики) та під час роботи на відкритому повітрі;
застосування індивідуальних засобів захисту від холоду;
здійснення заходів щодо загартовування організму, адаптації його до перебування в умовах низької температури повітря;
організація попередніх та періодичних медичних оглядів осіб, що працюють в умовах впливу низьких температур; періодичні медичні огляди проводять один раз на рік відповідно до п. 5.8 додатку 4 наказу МОЗ України від 21.05.2007р. №246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій».

При попередньому медичному огляді осіб, які працевлаштовуються, слід враховувати перелік протипоказань для роботи в умовах дії холодового фактора.

Відділ з питань гігієни праці
Управління Держпраці
у Тернопільській області