Гігієна праці при виробництві взуття

На сучасних високомеханізованих взуттєвих фабриках ряд виробничих процесів (розкрій, шліфування деталей, швейні роботи тощо) супроводжується інтенсивним середньочастотним шумом понад 90 і навіть 100 дБ, високочастотною вібрацією і великою м’язовою напругою. Ряд машин (для пришиття ранта, пристрочки підошов та ін) передає рук працюючих низькочастотну вібрацію з великими амплітудами. Розкрій підкладки, шліфування та інші роботи супроводжуються значним виділенням пилу. На деяких роботах по обробці взуття температура повітря цеху влітку досягає на окремих робочих місцях 34-38°. Вживані у виробництві хімічні речовини виділяються в повітря цехів у вигляді парів. Найбільш шкідливий бензол (див.), що входить до складу клеїв, а також нітрофарб та нітроемалей. У повітря можуть також виділятися хлор – при роботі з перхлорвиниловым клеєм, хлоропрен – при використанні нейритового клею, вулканізація гази – при вулканізації низу взуття. У взуттєвиків можуть зустрічатися дерматити та екземи, неврити і нейромиалгии рук, вібраційна хвороба, приглухуватість і хронічні інтоксикації бензолом. Часті гнійничкові хвороби шкіри на ґрунті мікротравм. Кардинальними оздоровчими заходами є заміна бензолу менш токсичним толуолом і анклопфмашин пресами для гарячого пресування граней взуття. Операції, що супроводжуються виділенням парів, забезпечуються місцевою витяжною вентиляцією; джерела тепловиділень – термоізоляцією. Працівники, які мають контакт з бензолом, повинні піддаватися попереднім і періодичним медоглядам.

В якості вихідних матеріалів у взуттєвій промисловості, крім натуральної шкіри, використовуються штучні матеріали: підошовна гума, пластики, синтетичне хутро та ін. Для з’єднання деталей взуття застосовують різні види клейових матеріалів: розчини каучуку в органічних розчинниках, латекси синтетичних каучуків і синтетичні смоли. Сучасна технологія фабричного виробництва взуття характеризується механізацією, хімізацією та конвеєрним способом організації праці. Фізіологічні особливості трудових процесів пов’язані з необхідністю виконання одноманітних, багаторазово повторюваних рухів рук.
У разі недосконалості санітарно-технічних пристроїв у повітря потрапляють пари бензину, ацетатів, ацетону, хлоропрена, аміак, формальдегід, окис вуглецю, сірчистий газ.
Процес гарячої вулканізації супроводжується утворенням складного комплексу продуктів термоокислювальної деструкції гумових сумішей (пари стиролу, окис вуглецю, сірчистий газ і ін), особливо у разі вмісту в них порообразующих інгредієнтів. Механічна обробка шкір і гуми супроводжується виділенням пилу. Несприятливим фактором є контакт шкіри рук працюючих з органічними розчинниками, смолами, каучуками. Багато машин, які використовуються в взуттєвої промисловості, є джерелами шуму і вібрації. Професійними захворюваннями є дерматити та екземи і порушення нервово-м’язового апарату верхніх кінцівок.
Профілактика: усунення найбільш токсичних розчинників (бензолу); укриття місць виділення парів, газів і пилу з обладнанням витяжної вентиляції; використання механізмів і пристосувань, що виключають контакт рук з дратівливими речовинами; попередні та періодичні медогляди осіб у відповідності з чинним законодавством; медико-санітарне обслуговування працюючих з урахуванням переважного використання у взуттєвій промисловості праці жінок.

Богдан Марків

лікар з гігієни праці відділу з питань гігієни праці

Управління Держпраці у Тернопільській області