Що необхідно знати, експлуатуючи техніку для миття посуду та прання білизни

На підприємствах громадського харчування, сфери готельних послуг, лікувальних та санаторно-курортних закладах, туристичних базах, інтернатних закладах, де працюють сотні людей з посудомийною та пральною технікою, виникає ряд професійних шкідливостей для працюючих.

Вчені Люблянського університету провели обстеження на наявність бактерій у різних приладах для миття посуду. У результаті досліджень було встановлено, що ця техніка була розсадником для бактерій. Що є не дивним: тепло, волога, залишки їжі всередині посудомийних машин – ідеальне середовище для розмноження хвороботворних бактерій та грибків. Як встановили вчені, перевіривши десятки посудомийних машин, таке середовище вибирають, як мінімум, 6 видів бактерій.

Якщо для здорової людини шкода не наноситься, то у людей з ослабленим імунітетом та хронічними хворобами можуть виникати інфекційні захворювання.

Бактерії та грибки стають небезпечними у той момент, коли людина відкриває дверцята посудомийної або пральної машини та вдихає гаряче повітря, у  якому живуть мікроорганізми.

В агрегатах для миття посуду та прання використовують поверхнево-активні речовини, які діють лише на певні види бактерій. Більш стійкі бактерії виживають на вологих частинах техніки, наприклад резинових прокладках.

Тому необхідно після роботи посудомийної та пральної техніки протирати гумові прокладки і ті частини, де може застоюватись вода.

Як правило всі бактерії, які полюбляють вологу анаеробні та бояться повітря. Тому дуже важливо просушувати техніку після використання, тоді більша чистина бактерій гине.

Частина бактерій може загинути, коли при високій температурі включити машину на холостому ходу.

Так, щоб позбавитись від незваних «гостей» необхідно не забувати час від часу провітрювати та протирати техніку.

Сучасні дослідження показали, що одним з основних компонентів антибактеріальних засобів є триклозан, здатний викликати гормональні збої.

В Європі мило з триклозаном заборонено для використання у побутових цілях. Лікарі-алергологи попереджають, що часте та безконтрольне використання аерозолів (поліроль для меблів, освіжувачів повітря) може спровокувати алергічну реакцію та навіть викликати астму. Також алергологи вважають, що звичайне щоденне вологе прибирання або через день, допоможе вберегтися від вірусів застуди не гірше, ніж чисельні бактеріальні засоби.

Проблема в тому, що поверхневі активні речовини будь-якої побутової хімії, а це – гель, пральні порошки, засоби для дезінфекції руйнують ліпідний  бар’єр шкіри людини. Саме ліпідний бар’єр захищає шкіру від проникання різноманітних бактерій. Навіть, якщо на руках немає ніяких тріщин відсутність захисного бар’єру може привести до контактного дерматиту, розвитку алергії. Тому, використовуючи будь-яку побутову хімію, необхідно одягати рукавички, а потім обов’язково змащувати руки жирним кремом на ланоліновій основі.

Також необхідно пам’ятати, що вся пральна та посудомийна техніка повинна працювати при ефективній витяжній вентиляції, в приміщеннях, які добре провітрюються.

Керівникам закладів громадського харчування, сфери готельних послуг, пралень, лікувально-профілактичних та інтернатних закладів, закладів туризму необхідно пам’ятати, що проходження попередніх та періодичних медичних оглядів, працюючих з посудомийною та пральною технікою є необхідною умовою профілактики професійної патології працівників.

Богдан Марків

Лікар з гігієни праці

відділу з питань гігієни праці

Управління Держпраці у Тернопільській області